Чесна розмова про ролі власника та СЕО, KPI та конфлікти у бізнесі | CEO Club

Резюме відео: "Взаємодія власника бізнесу та CEO"

Канал: CEO Club Ukraine
Дата: 16.04.2026
Учасники: Роман Прокоф'єв та Тарас Криченко (експерти з досвідом як власників, так і найманих CEO).

1. Вступ та постановка проблеми

• Тема: Інтимна та маловисвітлена тема взаємовідносин між засновником/власником бізнесу та найманим генеральним директором (CEO).
• Контекст: В Україні часто поєднання ролей власника та керівника в одній особі є нормою, але світова практика показує їх розмежування. Останнім часом в Україні відбувається "корпоратизація управління" і зростає розуміння, що це різні ролі з різними зонами відповідальності.
• Ключове питання: Навіщо успішному власнику, який створив бізнес, наймати професійного менеджера (CEO) і делегувати управління?

2. Основна причина найму CEO: Екзистенційна криза власника та бізнесу

• Головний критерій: Внутрішнє страждання власника. Коли бізнес зростає, він починає "підминати під себе" засновника, позбавляючи його свободи та вимагаючи інших навичків управління.
• Метафора бізнесу як дитини: Власник дуже прив'язаний до своєї "дитини". Однак, коли "дитина" (бізнес) виростає і важить "100 кг", один батько вже не може її нести. Потрібні професійні помічники, але виникає страх довірити їм найдорожче.
• Подвійна вигода: Делегування управління CEO дозволяє:
  1. Власнику: Звільнити час для того, що його надихає, позбутися рутини, зменшити стрес, зосередитись на стратегічних цілях або особистому житті.
  2. Бізнесу: Отримати професійне управління та нові компетенції для подальшого зростання.
• Головна перепона: Страх втратити контроль. Його можна подолати, вивчаючи успішні приклади компаній з найманим менеджментом, які часто коштують дорожче і розвиваються краще.

3. Розмежування ролей: Власник vs. CEO

• Батьківство vs. Управління: Від батьківства (стратегічного бачення, остаточних рішень) відмовитися неможливо. Але повсякденне виховання (операційне управління) можна делегувати. Власник залишається "батьком" бізнесу.
• Зони відповідальності (практичний погляд):
  • Власник: Визначає БАЧЕННЯ (куди йде компанія, точка "Б"). Затверджує стратегію та бюджет. Контролює результати (через квартал/місяць, а не рік). Надає ресурси. Має святе право на останнє слово і навіть на "руйнування" своєї організації.
  • CEO: Розробляє та пропонує СТРАТЕГІЮ (конкретні кроки, як дійти з точки "А" до точки "Б"). Відповідає за реалізацію стратегії, виконання бюджету та операційну діяльність. Несе відповідальність за результати.
• Важливе застереження: Якщо власник постійно втручається в операційне управління і скасовує рішення CEO, він руйнує його авторитет і робить з нього лише "посередника своєї волі". Для ефективної роботи потрібні чіткі домовленості та правила гри.

4. Практичні аспекти взаємодії та управління

• Ключові показники (KPI) для власника: Для компанії, що прагне лідерства, важливо дивитися не тільки на фінансовий результат ("купку"), але на першопричини:
  1. Клієнтські метрики (задоволеність, зростання бази).
  2. Швидкість зростання (наприклад, 30%+ для компанії з виручкою понад $100 млн).
  3. Збільшення вартості компанії у довгостроковій перспективі.
• Як реагувати на проблеми (напр., невиконання бюджету): Власник має глибоко аналізувати ситуацію разом з CEO: чи був бюджет реалістичним? Чи розуміє CEO кореневі причини відхилення? Чи є у нього чіткий план дій для виправлення ситуації? Оцінка ґрунтується на фактах та глибині розуміння проблеми CEO.
• Конфлікти в команді (напр., скарга топ-менеджера на CEO): Будь-який сигнал потрібно розглядати адекватно. Проблему слід обговорювати відкрито, можливо, у форматі зустрічі з усіма сторонами. Факти та якість комунікації на топ-рівні є вирішальними.

5. Пошук та мотивація CEO. Виклики сучасності

• Де знайти CEO? Перш за все, варто дивитись всередині компанії та вирощувати наступників. Однак часто таких людей немає.
• Сучасний виклик для українського бізнесу ("революційна ситуація"): Світ змінився (війна, AI, нові ринки), а бізнес-моделі та навички багатьох українських менеджерів залишилися старими. Потрібні CEO з досвідом роботи на міжнародних ринках, розумінням нових технологій (AI) та здатністю до інновацій.
• Умова успіху: Готовність самого власника до змін. Іноді потрібно довіритися новому поколінню та новим підходам (напр., перенести бюджет з бігбордів на TikTok), навіть якщо це незвично.
• Компенсація для CEO: Зазвичай включає три частини: фіксована зарплата, операційний бонус за результати року та довгострокова мотивація (опціони на акції, доля у вартості бізнесу). Мета – зробити так, щоб CEO був задоволений і залишався в компанії. Юридичні механізми для цього в Україні існують.

6. Топ-помилки та практичні поради для успішної передачі управління

• Три головні помилки CEO:
  1. Погана комунікація: Нечіткість у очікуваннях, відсутність діалогу з власником про стратегію, бюджет, бачення.
  2. Відрив від реальності: Захоплення теоретичними моделями і забуття про практичні деталі бізнесу (напр., собівартість, логістика). Довіра будується на надійності у дрібницях.
  3. Обмежене бачення: Зацикленість на операційці ("дерева") без розуміння глобальних трендів індустрії ("ліс").
• За що можна звільнити CEO:
  • За грубе одноразове порушення, яке руйнує довіру (напр., крадіжка).
  • Якщо він не розуміє причин проблем і не має плану дій для їх вирішення ("неадекватність" ситуації).
• Як оцінювати CEO: Не тільки за кінцевим фінансовим результатом (на який впливають зовнішні фактори), але й за зусиллями, виконаними кроками стратегії та вмінням мінімізувати втрати в складних умовах. Власник має вчитися оцінювати.

7. Висновки та головні ідеї

• Власник і CEO – партнери з різними ролями. Успіх будується на чіткому розмежуванні відповідальності, довірі та якісній комунікації.
• Найм CEO – це шлях до свободи для власника та до професіоналізації для бізнесу. Це вихід із "золотої клітки" операційного управління.
• Ключ до успіху – подолання страху. Страх делегувати, страх змін. Це потребує внутрішньої роботи власника та вивчення позитивних прикладів.
• Сучасний український бізнес потребує CEO нового типу – з міжнародним досвідом, технологічної грамотності та гнучкості, щоб адаптуватися до умов війни та глобальних викликів.
• Адекватність – це здатність людини розуміти причини ситуації та знати, що робити для її вирішення. Це ключова вимога як до власника, так і до CEO.

Фінальна думка: Тема зміни CEO актуальна для більшості українських компаній. Відкритий діалог, розуміння своїх ролей та готовність до змін є запорукою успішної взаємодії та зростання бізнесу в нових реаліях.