Резюме відео Bloomberg Originals

Заголовок: Глобальна боротьба за рідкісноземельні метали: Китай, США та нова ланцюг постачання

Основні тези

1. Китай контролює 80–90% світового виробництва та переробки рідкісноземельних металів. Це включає не лише видобуток, а й критично важливий етап хімічного розділення та рафінування, а також виробництво постійних магнітів. Згідно з відео, Китай також домінує у виробництві важких рідкісноземельних металів, які є найдорожчими та найбільш затребуваними, оскільки вони дозволяють створювати магніти, стійкі до високих температур та розмагнічування. Наприклад, у 2025 році, коли президент США Дональд Трамп запровадив 145% тарифи на китайські товари, Пекін відповів експортними обмеженнями на рідкісноземельні метали. Це безпосередньо вплинуло на автомобільну промисловість США: керівники автоконцернів з Детройта заявили, що будуть змушені закривати заводи через неможливість отримати постійні магніти.

2. Китай використовував контроль над рідкісноземельними металами як геополітичну зброю ще в 2010 році, коли обмежив експорт до Японії через територіальну суперечку. Це стало першим серйозним потрясінням на світовому ринку. Обмеження тривали лише кілька тижнів, але виявили вразливість Японії, чия залежність від китайських поставок на той час сягала 90%. У відповідь Пекін, усвідомлюючи стратегічну важливість рідкісноземельних металів, цілеспрямовано нарощував потужності по всьому ланцюжку виробництва. Як зазначено у відео, Ден Сяопін свого часу заявив: «Близький Схід має нафту, але Китай має рідкісноземельні метали».

3. Сполучені Штати були найбільшим гравцем на ринку рідкісноземельних металів з 1950-х по 1980-ті роки, але втратили позиції через високі витрати та екологічні проблеми. Переробка рідкісноземельних металів є надзвичайно дорогою та екологічно шкідливою: утворюється велика кількість токсичних відходів, включаючи радіоактивні матеріали. Західні країни, включно з США, були «раді дозволити Китаю взяти це на себе». Китай, натомість, створив спеціалізований університет гірничої справи та інженерії з 25 000 студентів — для порівняння, у США у 2025 році випускниками стали 35 000 юристів і лише 350 гірничих інженерів. Це створило критичну нестачу кадрів для відновлення власного виробництва.

4. Після шоку 2025 року почалася глобальна гонитва за створенням альтернативного ланцюжка постачання рідкісноземельних металів «від шахти до магніту». Ключові гравці:

   • Австралійська компанія Lynas отримала контракт на $96 млн від Міністерства оборони США на постачання важких рідкісноземельних металів. У травні 2025 року вона вперше розірвала монополію Китаю на розділені важкі рідкісноземельні метали, виробляючи понад 10 000 тонн оксидів на рік.
   • Бразилія, де за оцінками Геологічної служби США зосереджено приблизно чверть світових запасів рідкісноземельних металів. Австралійська Meteoric Resources, яку підтримує США, планує виробляти суміш рідкісноземельних карбонатів із застосуванням екологічно чистіших технологій.
   • Американська MP Materials, у яку Пентагон інвестував $400 млн у 2025 році, очікує почати розділення важких рідкісноземельних металів пізніше цього року.

5. Повне подолання монополії Китаю неможливе протягом найближчих п'яти років, але реалістичною метою є досягнення співвідношення 60/40 або 50/50 до 2030 року. Згідно з дослідженням Bloomberg Intelligence, у 2026 році $10 мільярдів державних коштів буде інвестовано у видобуток та переробку рідкісноземельних металів за межами Китаю. Для порівняння: Японії знадобилося 15 років, щоб скоротити залежність від Китаю з 90% до 60–70%. Ключовим викликом залишається те, що Китай може тимчасово знижувати ціни, щоб витіснити нових конкурентів із ринку, тому західні уряди готові «підстрахувати» нові компанії від таких цінових війн.

Контекст та значення

Відео демонструє, як контроль над критично важливими ресурсами трансформувався з економічного питання у питання національної безпеки та геополітичного впливу. Ситуація з рідкісноземельними металами є класичним прикладом «парадоксу глобалізації»: десятиліттями Захід отримував дешеву та надійну продукцію з Китаю, ігноруючи стратегічні ризики, аж поки Пекін не використав цю залежність як важіль тиску. Війна США з Іраном додатково загострила ситуацію, оскільки армія США витратила понад половину довоєнних запасів деяких найдорожчих боєприпасів, для виробництва яких потрібні рідкісноземельні метали. Це змушує інвестувати в нові ланцюжки постачання не лише США, але й Австралію, Бразилію, Японію, Південну Корею та Францію. Важливо, що мова йде не про одну країну-виробника, а про створення повноцінної інфраструктури — від геологорозвідки до підготовки інженерів.

Висновок

Автори відео роблять стримано-оптимістичний прогноз: повне подолання китайської монополії на рідкісноземельні метали неможливе у найближчі п'ять років, але до кінця десятиліття можна досягти значної диверсифікації джерел постачання. «Перемогою» вважатиметься ситуація, коли США, Австралія, Бразилія, Японія, Південна Корея та Франція почнуть виробляти комерційні обсяги постійних магнітів для великих покупців. Проте урок інциденту 2025 року очевидний: ключові технологічні ланцюжки не можна залишати під контролем однієї держави, особливо в умовах геополітичного суперництва. Ринок рідкісноземельних металів назавжди змінився, і наступне десятиліття покаже, чи зможе Захід відновити стратегічну автономію в цій критичній галузі.