Ось резюме відео українською мовою:
У цьому відео Алекс, колишній інженер-електрик і дослідник штучного інтелекту в Массачусетському технологічному інституті, розповідає про початок нової ери квантових обчислень і про те, як на цьому можна заробити. Він проводить паралель з минулими технологічними стрибками: якщо вкласти 10 000 доларів у компанію Apple на початку ери смартфонів, сьогодні мали б понад півмільйона; аналогічне вкладення в Nvidia три роки тому, з появою ChatGPT, перетворилося б на понад 100 000 доларів. Тепер же три великі прориви започаткували еру квантових обчислень, і Алекс пояснює, що саме сталося та як він особисто інвестує в цю сферу.
Автор згадує, як на виставці CES 2025 голова Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що корисні квантові комп'ютери з'являться не раніше ніж через 15–30 років, що спричинило обвал акцій IonQ, Rigetti та D-Wave на 36–45% за один день. Однак уже через два місяці, на конференції GTC 2025, Хуанг змінив свою думку, заявивши, що квантові обчислення набагато ближчі, а ще через три місяці в Парижі назвав цю технологію такою, що досягає точки перелому. Це спричинило величезну бульбашку на ринку, тому Алекс тоді вирішив не висвітлювати тему. Однак тепер бульбашка позаду, і сталися справді важливі події.
Два тижні тому Nvidia випустила відкритий програмний стек Icing, який дозволяє розподіляти завдання між графічними процесорами (GPU) та квантовими комп'ютерами, отримуючи найкраще від обох світів. Того ж дня IonQ оголосила про перше фотонне з'єднання між двома комерційними квантовими процесорами — вони змогли змусити два чипи працювати як один, подібно до того, як це роблять GPU Blackwell від Nvidia. Також DARPA обрала IonQ для дворічної програми HARK, надавши федеральне фінансування на масштабування систем. А за тиждень до того Rigetti зробила свій 108-кубітний квантовий комп'ютер загальнодоступним на AWS — тепер орендувати найсучасніший квантовий комп'ютер можна так само, як звичайний сервер. Отже, за один тиждень Nvidia випустила програмне забезпечення для керування квантовими комп'ютерами разом із GPU, IonQ навчилася з'єднувати свої чипи, а Rigetti вивела свій пристрій у хмару — квантові обчислення перестали бути науковою фантастикою.
Далі Алекс доступно пояснює основи квантових обчислень. Класичний біт — це монетка, яка може бути або орлом, або решкою. Кубіт — це зважена монетка, яка може мати ймовірність випасти і орлом, і решкою одночасно, поки ви не подивитеся на результат. Коли багато таких «квантових монеток» зв'язати між собою (квантове заплутування), то, перевіривши одну, ви миттєво дізнаєтеся, як можуть випасти всі інші, бо вони слідують спільній закономірності. Система з 300 заплутаних кубітів має більше можливих станів, ніж атомів у спостережуваному Всесвіті. Саме тому квантові комп'ютери експоненційно потужніші за класичні для певних задач — оптимізації, симуляції, криптографії та деяких видів машинного навчання. Головна складність — кубіти надзвичайно вразливі: тепло, вібрація або навіть один зайвий фотон можуть зруйнувати їхній стан (декогеренція). Зберегти кубіт стабільним достатньо довго для корисної роботи — це головне завдання всіх компаній у цій сфері.
Ринок квантових обчислень, за прогнозами, зросте більш ніж у 20 разів за наступні 10 років і може сягнути 40 мільярдів доларів до 2035 року — майже так само швидко, як ринок штучного інтелекту. І це до того, як Nvidia почала будувати інфраструктуру, яка прискорить впровадження. Nvidia не створює власний квантовий чіп — вона будує інфраструктуру між чужими квантовими чипами та своїми GPU. Наприклад, NVQLink — надшвидке з'єднання, яке дозволяє GPU надсилати інструкції та зчитувати результати за мікросекунди — достатньо швидко, щоб виправляти помилки кубітів до настання декогеренції. А Icing допомагає квантовим чипам виправляти власні помилки в реальному часі та прискорює калібрування з днів до годин. Отже, Nvidia не вважає, що квантові комп'ютери замінять GPU — радше вони будуть працювати разом у гібридній архітектурі (CPU + GPU + QPU).
Однак інвестування в ці компанії пов'язане з серйозними ризиками. По-перше, доходи все ще дуже малі: IonQ ледь перевищив 100 мільйонів доларів річного доходу, Rigetti — лише 7 мільйонів, D-Wave — близько 25 мільйонів. Тому акції можуть рухатися на 30–50% за день. По-друге, більшість доходів надходить від урядових та оборонних контрактів — будь-яке скорочення бюджету вдарить по всіх одразу. По-третє, у кожної компанії принципово різний підхід до квантових обчислень, тому сьогоднішні переможці можуть стати завтрашніми аутсайдерами.
IonQ використовує технологію «захоплених іонів» — заряджені атоми утримуються електромагнітними полями та керуються лазерами. Це дає одні з найякісніших кубітів у галузі: вони повільніші, але мають менше помилок і довше зберігають квантовий стан. Саме цю технологію найлегше масштабувати, з'єднуючи кілька чипів. IonQ першою довела можливість фотонного з'єднання двох квантових процесорів — це історичний крок, який перетворює шлях від 100 до 10 000 кубітів з наукової фантастики на питання часу та грошей. Компанія отримала фінансування від DARPA, має понад 370 мільйонів доларів у замовленнях (у три рази більше за торішній дохід) і прогнозує зростання доходу на 80% у 2026 році. На балансі — 3,3 мільярди доларів готівкою, що є величезним запасом міцності. Однак компанія все ще збиткова, і збитки зростатимуть через інвестиції.
Rigetti використовує надпровідні системи — крихітні електричні кола, охолоджені майже до абсолютного нуля. Вони працюють приблизно в 4000 разів швидше за іонні кубіти IonQ, але помилки набагато складніше контролювати, тому на практиці вони лише в 10 разів швидші. Rigetti — єдиний спосіб інвестувати в надпровідну технологію, не купуючи акції IBM чи Google з їхніми основними бізнесами. Компанія інтегрована з Nvidia через NVQLink і CUDAQ, тому будь-яке підприємство, яке захоче комбінувати стек Nvidia з квантовими обчисленнями, ймовірно, використовуватиме Rigetti. Крім того, їхній 108-кубітний процесор вже доступний на AWS. Проте дохід Rigetti за останній рік склав лише 7,1 мільйона доларів, що свідчить про її докомерційний статус. У компанії близько 590 мільйонів готівки, якої вистачить приблизно на 7,5 років при поточному рівні витрат.
D-Wave займає унікальне місце, адже це єдина компанія з власним комерційним продуктом, за який клієнти вже платять сьогодні. Їхня технологія — квантовий відпал (quantum annealing) — це не універсальний комп'ютер, а спеціалізований пристрій для оптимізаційних задач: планування, маршрутизація, дизайн матеріалів. Такі компанії, як Volkswagen, Google, NASA та Lockheed Martin, уже платять за використання систем D-Wave. У січні D-Wave придбала Quantum Circuits, Inc. за 550 мільйонів доларів, отримавши універсальну надпровідну платформу на додачу до власного відпалу. Таким чином, компанія має дві різні архітектури під одним дахом — їй не потрібно вигравати технологічну війну, достатньо, щоб одна з них спрацювала. Річний дохід D-Wave — 24,6 мільйона доларів (зростання на 179%), а за січень–лютий 2026 року компанія вже отримала замовлень на 32,8 мільйона — більше, ніж за весь 2025 рік. На балансі — 630 мільйонів готівки, чого вистачить майже на 9 років.
Алекс підсумовує, що готовий володіти всіма трьома акціями, оскільки всі вони мають принципово різні підходи до масштабування квантових комп'ютерів, і він не почувається достатньо компетентним, щоб надійно обрати одного переможця. Однак якщо обирати за співвідношенням ризику та винагороди на основі ринкової капіталізації, доходу, портфеля замовлень та потенціалу зростання, він обрав би IonQ. Ця компанія вже перетнула позначку 100 мільйонів річного доходу, має замовлення на 370 мільйонів і зростає більш ніж на 200% на рік. Наприкінці автор закликає глядачів написати в коментарях, яку акцію вони обирають, і обіцяє зробити глибокий аналіз звітів за перший квартал, які всі три компанії опублікують на початку травня.